- відцвілий
- —————————————————————————————відцві́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відцвілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відцвісти … Український тлумачний словник
цвілий — I цв ілий а, е. Такий, що відцвів (про квітку, дерево тощо). II цвіл ий а/, е/. 1) Укритий цвіллю. 2) Який втратив первісний природний колір, вицвів. 3) перен., розм. Укритий прищами, миршавий (про людину) … Український тлумачний словник
преквитлий — ла, ле, Пт. Відцвілий, відквітлий, перецвілий … Словник лемківскої говірки